Як підбирати емульсійні фарби для фарбування всередині приміщень?

Ці фарби під час висихання виділяють лише водяну пару, що надзвичайно важливо, коли йдеться про здоров'я та комфортність нанесення (запах). Додатковими перевагами є висока ощадливість, універсальність і легкість застосування, а також стійкість до механічних пошкоджень. Фарби, допущені у продаж, повинні відповідати багатьом вимогам, що висуваються Польським Стандартом. Основні з них: покривна здатність, паропроникність, в'язкість і густина, а також механічна міцність покриття. Остання відносить виріб до однієї з трьох груп, залежно від їх реакції на миття та стирання. А саме:

Тип III означає, що фарба стійка до сухого стирання.
Тип II – це фарба, стійка до миття.
Тип І – це виріб, стійкий до механічних пошкоджень.

Виробники фарб застосовують щоразу новіші технології, вдосконалюючи свою продукцію. Сьогодні на ринку наявні фарби з надзвичайно високою стійкістю. Прикладом може бути Śnieżka Barwy Natury, яка демонструє вищу стійкість до миття, ніж інші латексні фарби (ДСТУ EN 13300). Гарантією цього є випробування, проведені у дослідницькій лабораторії. Отже, як обрати виріб, який найбільше підходить до нашого інтер'єру? На що звернути увагу? Вибираючи фарбу, ми повинні пам'ятати: Для нових, не фарбованих раніше поштукатурених або виконаних з гіпсокартонних плит поверхонь варто обирати кращі вироби, стійкі до миття (тип I або II). Перед фарбуванням необхідно застосувати ґрунтівку.

Якщо стіни були раніше пофарбовані фарбами невідомого походження, і у нас є всі підстави припускати, що шарів багато, не варто використовувати дорогі фарби з найвищими параметрами стійкості до стирання. Слабкість основи не створить відповідних умов для того, щоб фарба могла повною мірою продемонструвати свої властивості. В таких випадках краще використати фарбу III типу (дешевшу), рахуючись з коротшим часом її служби.

Як оцінити стан поверхні?

Для початку необхідно добре оглянути стіни. Можна виконати простий тест. У тому місці, де покриття здається нам ненадійним, потрібно щільно приклеїти малярну стрічку, а потім різким рухом зірвати її. Якщо на стрічці залишаються рештки старих малярних покриттів, це означає, що адгезія поверхні низька і краще застосувати фарби типу III. Якщо натомість стрічка залишиться чистою, а тест було проведено в кількох випадкових місцях, це означає, що можна використовувати більш якісні  вироби (тип І і II).
Старі і неміцні покриття краще усунути. Звісно, це вимагає значно більшого обсягу робіт, але кінцевий результат буде набагато тривалішим, а використання найкращих фарб гарантує не лише чудовий зовнішній вигляд стін, але й те, що їх буде легше підтримувати в чистоті, а наступний ремонт відсунеться в часі навіть на декілька років.
Приміщення, які не піддаються ні впливу забруднення, ні стиранню, можна  пофарбувати більш дешевими фарбами (тип III).

Якщо ми міняємо колір стін, краще вибрати дорожчий виріб з високою   покривною здатністю, щоб уникнути повторного фарбування поверхні. У приміщеннях, які піддаються контакту з водою, таких як кухня і ванна кімната, слід використовувати фарби, призначені для цих приміщень, оскільки вони мають додаткові властивості для захисту від надмірного розвитку бактерій і грибків.

Підбір емульсійної фарби для фарбування приміщення найчастіше є компромісом між станом, у якому знаходяться призначені для фарбування стіни, очікуванням щодо кінцевого вигляду та міцності нового покриття і спроможністю гаманця споживача.